Педагогічне кредо

"Якщо хочеш бути красивим, працюй до самозабуття, працюй так, щоб ти відчував себе творцем, майстром, господарем в улюбленому ділі. Працюй так, щоб очі твої виражали одухотвореність великим людським щастям – щастям творчості".

В. Сухомлинський

вівторок, 30 грудня 2014 р.

Новорічні традиції

Традиція прикрашати ялинку бере свій початок у Давньому Римі. На честь Сатурна - бога землеробства - римляни вішали на невеликі вічнозелені деревця свічки і прикраси. Перші ялинки були маленькими і звисали зі стелі, як колись висіли гілки, що захищали будинок від злих духів. У середині XVI століття ялинку перевернули, і вона прийняла свій справжній вигляд, що дійшов до наших часів. 
Однак не у всіх країнах новорічний сценарій передбачає саме ялинку. Це можуть бути й інші рослини.  В'єтнамці у новорічну ніч дарують друзям гілочку напіврозквітлого персикового дерева. На Кубі ялину замінюють пальмами або пініями. У Нікарагуа на новорічні свята житло прикрашають гілками кавового дерева з червоними плодами. У Японії на Новий рік біля входу в будинок ставлять ікебану, що складається з гілок сосни, троянди, листя бамбука, квітів сливи або японського абрикосу - рослин, що виражають побажання вічної молодості й довгого життя.
У Судані талісманом щастя і неодмінним атрибутом новорічного сценарію вважається зелений горіх, що ще не дозрів. У скандинавських країнах головним героєм новорічних свят є омела. Її гілочки покривають червоною та срібною фарбою і прикрашають стрічками.

Немає коментарів:

Дописати коментар