Календарне планування уроків української мови і літератури на 2015-2016 н.р. за програмами зі змінами дивитися за посиланням
Формування інноваційної особистості учнів шляхом розвитку креативної компетентності на уроках української мови і літератури
Формування інноваційної особистості учнів шляхом розвитку креативної компетентності на уроках української мови і літератури
Сьогодні у нашому суспільстві виникла нагальна потреба у
творчих, діяльних і обдарованих, інтелектуально й духовно розвинених громадянах.
Тому завдання вчителя не тільки виявляти, розвивати таких учнів, а й привернути
увагу до них науковців, психологів, друзів, колег, батьків.
Розвиток творчих здібностей необхідно розпочинати з
ранніх років, враховуючи наявні нахили дитини. Чим раніше починається формування
здібностей, талантів, тим більше шансів на їх розкриття. У дитячому віці учень
більше здібний до творчості, ніж у зрілому, тому що на нього не впливають різного
виду стереотипи. Тому перед учителем –
словесником стоїть завдання не
повідомити матеріал і перевірити знання, а виявити досвід учнів щодо викладеної
вчителем інформації. Варто змінити й режисуру уроку. Учні повинні співпрацювати в діалозі з учителем, висловлювати свої думки, ділитися інформацією,
обговорювати те, що пропонують
однокласники, відбирати під керівництвом
учителя той матеріал, що підкріплений науковими знаннями.
Найголовніше завдання вчителя в будь-якій ситуації – створити в класі творчу атмосферу, більше того, педагог
повинен розуміти психологічну сутність цього процесу. Це насамперед не насильне
навчання, а заохочення до пізнання, повага інтелектуальної сили дитини.
Креативні діти – унікальні складні характери . Вони надзвичайно чутливі і
тому потребують особливої уваги. У чому ж полягає особливість роботи з такими
дітьми? Насамперед, це традиційні форми роботи, але своєрідно поєднані з
прийомами і методами навчання, модифіковані та інтерпретовані. Такі форми роботи
поєднують раціональні та емоційні види діяльності, надають простір ініціативі
дітей. Для розвитку творчих здібностей, інтелектуального потенціалу найбільш
ефективними виявилися проблемні, дослідницькі, пошукові методи навчання. Під керівництвом
учителя учень включається в пошук істини і досягає її розкриття власними
зусиллями або простежує хід думки вченого. Він отримує не готові знання, а
дістає їх власною працею, тобто вчиться мислити.
Щоб
стимулювати творчу активність школярів, я використовую такі методи і прийоми як
розвиток творчого інтересу, використання цікавих аналогій, створення ситуацій
емоційного переживання, метод відкриття, створення ситуації вибору, самостійна
дослідницька робота.
Метод придумування — це спосіб створення не відомого
учням раніш продукту за результатами їх певних розумових дій. На мою думку, для
розвитку творчих здібностей найбільш ефективними є такі види робіт:
1.Скласти казку на лінгвістичну тему.
Є декілька варіантів такого завдання. Можна спочатку прочитати
зразок такої, а потім запропонувати учням власну казку написати на таку ж тему.
Або дати початок казки, а дітям запропонувати скласти продовження. Якщо така
робота проводиться не вперше, то учні зможуть самостійно скласти казку, не
маючи перед собою ні зразка, ні поданого початку.
2. На уроках української літератури часто практикую
складання фанфіків, тобто текстів, у яких використано ідеї, сюжети або
персонажі оригінального твору (здебільшого літературного або
кінематографічного). Це можуть бути оповідання від першої особи, від імені
одного з героїв твору – канона, тексти,
персонажами яких є люди, які існували або існують реально: письменники, їхні
сучасники та ін.; тексти, у яких діє персонаж, вигаданий самим учнем.
3. Одним із
найбільш цікавих для дітей видів роботи цього методу, на мою думку, є
сенкан. Використовую його в 6 - 8 класах
як на початку уроку у вигляді інтелектуальної розминки, так і в кінці – у
вигляді ігрового моменту.
Сенкан складається так:
тема (іменник) –
Сонце
опис (два прикметники)
– яскраве, гаряче
дія (три дієслова)
– світить, гріє, пече
ставлення (фраза –
4 слова) – люблю тепле сонячне проміння
синонім (одне
слово) – зоря
Наступний вид креативних методів — метод евристики, тобто
прийоми, які дозволяють учням вирішувати завдання шляхом «наведення» на можливі
правильні їх рішення та скорочення варіантів таких рішень.
До евристичного методу входить технологія навчального
дослідження. Вивчаючи в 9 класі складне речення, пропоную провести
аналіз-дослідження поданих одиниць:
Вечір ворушив чуби туманів, а за березами важніли хмари.
Розкажи, як за горою сонечко сідає.
1.Визначимо предикативні центри обох речень.
2.З’ясуймо, яким засобом поєднані обидві частини у
кожному реченні.
3.Спробуймо поставити запитання, щоб встановити
залежність частин.
4. Накреслимо схему речення.
Пропоную учням на уроках української мови вправи, які
окрім творчих здібностей, розвивають образне мислення, художнє бачення світу,
розширюють словниковий запас, сприяють кращому засвоєнню семантики слів:
• дібрати означуване слово, до якого поданий прикметник
був би епітетом;
• вибрати найвдаліший варіант слова;
• дописати (відновити) віршовані рядки;
• об'єднати кілька речень в одне;
• розчленувати текст на складові частини, змінити
(розширити, згорнути, перебудувати, замінити) мовний матеріал;
• розширити текст, уживаючи якомога більше прислівників,
але не додаючи більше, ніж два речення; дати заголовок тексту («Осіння ніч.
Зривається вітер, шарпає дерева. Дощ періщить у шибки...»)
• перебудувати прості речення на складне з різними видами
зв'язку, визначити смислові відношення між частинами складних речень;
• вставити пропущені слова
• замінити повторювані слова синонімами, уникаючи
тавтології: "Здавна існує велика дружба між людьми і лелеками. Може, як
жодна інша птаха, підпускає лелека до себе людину, бо вірить, що не буде йому
кривди. І не дарма говорять люди: у хаті, на якій поселиться лелечина пара,
пануватиме добро і злагода ".
• дібрати якнайбільше означень до поданого слова
(наприклад, день - похмурий, незабутній,...) чи якомога більше дієслів, які б
поєднувались із словом (наприклад, вітер дме, завиває, співає,...).
Такі вправи доцільно проводити у формі гри, змагання
("Хто швидше", "Хто більше").
Проектна технологія (передбачає розв'язання учнем або
групою учнів будь-якої проблеми, виконання творчих проектів, що потребує
використання різних методів, засобів навчання, а з іншого боку – інтегрування знань, умінь різних наук); Кожна дитина – неповторна
особистість. Учні відрізняються своїми здібностями, стилем сприйняття оточення, домінуючим характером мислення,
тому вивчення особистісних якостей учнів дає можливість сформувати уявлення про
кожного з них, їх інтереси і здібності.
Наприклад, за результатами дослідження учнів одного класу
можна дітей об’єднувати в групи:
1) сильні учні,
які широко володіють матеріалом, можуть працювати творчо, виконувати логічні
завдання;
2) учні, які
володіють достатнім рівнем знань, але не завжди спроможні виконувати творчі
завдання;
3) учні з
середнім рівнем знань, які часом фрагментарно засвоюють знання;
4) учні, що дуже
повільно засвоюють матеріал, не володіють розвиненим логічним мисленням.
Звичайно, ці групи – рухливі, бо їх можна змінювати
відповідно до тем і ситуацій уроку. Для забезпечення послідовності й
системності в оволодінні різних тем уроків мови запроваджую:
- Від
найпростіших – це робота в парах чи малих групах – до складніших – диспут чи
метод проектів.
Прикладом роботи в парах може слугувати фрагмент уроку в
9 класі при узагальненні відомостей з орфоепії:
Пропоную провести орфоепічний диктант-взаємоперевірку.
Запишіть почуті слова фонетичною транскрипцією : джерело, ніччю, одягаєшся, український, навчаються,
безжалісний, без черги, зсипати , вокзал, коритце.
Обміняйтеся зошитами і проведіть взаємоперевірку,
звіряючись із правильною відповіддю на екрані. Поставте оцінку.
А тепер ускладнимо роботу і спробуємо записати речення
фонетичною транскрипцією. Потренуймося усі разом, зробимо звукопис епіграфа
уроку: мова - то магічне дзеркало,
невичерпний засіб спілкування (учень записує на дошці)
А тепер спробуйте самостійно затранскрибувати речення, що
на екрані. Звірте написане вами із
ключем.
Не піймаєшся ти, мово, у тенета забуття. Рана загоїться,
але слово – ніколи.
Такі види робіт, на мою думку, сприяють виробленню вмінь
спілкування між учнями: слухати, ставити
запитання, відповідати на запитання, дискутувати, створювати власні проекти. У подальшому
види робіт ускладнюю. Це стосується як організаційних видів роботи , так і з
навчальним матеріалом. Навіть можна розробити орієнтовану схему застосування
активних та інтерактивних технологій навчання. Звичайно, для кожного вчителя та
класу ця схема може бути різною.
Наприклад, у 5-8 класах для роботи в малих групах я
використовую такі форми: мікрофон, спільний проект, словесне малювання, «мозковий штурм»,займи
позицію, шкала думок та інше.
Особливої уваги заслуговує метод синектики — це спосіб стимуляції
уяви учнів через поєднання різнорідних елементів, який базується на методі
«мозкового штурму», різних за видом аналогій (словесної, образної, особистої),
інверсії, асоціації тощо. У своїй роботі широко використовую метод «мозкового
штурму» — це метод групового розв'язання творчої проблеми або метод
комунікативної атаки. Вивчаючи в 5 класі правопис префіксів з-, с- , пропоную
для активізації опорних знань такі
завдання:
- якого правила стосується сполучення слів
«кафе «Птах»;
- сформулюйте це правило;
- наведіть
приклади слів на це правило.
Для закріплення вивченого матеріалу даю завдання створити
опорну схему.
Учням 7 класів пропоную виконати такі вправи:
Порівняйте
виділені слова в реченнях. Чи можна їх вважати дієприкметниками? Чому?
1. Голови
дівчат були заквітчані червоними квітками. 2. Сама наречена вже налагодила все
до вінця. 3. Я набрав повну хустку пахучих яблук.
Прочитайте текст. Яку роль виконують прислівники при прикметниках? У чому полягає перевага такого
поєднання?
На етапі формування вмінь і навичок використовую
інтерактивну технологію «Займи позицію». У 6 класі при вивченні теми «Кількісні
й порядкові числівники» кожен учень витягає аркуш з написаним на ньому числівником. На дошці – в
різних місцях – аркуші з написами: «кількісні», «порядкові». Школяр повинен
підійти до відповідного аркуша, назвати свій числівник і обґрунтувати вибір.
Використовую проблемні ситуації й на уроках у 9 класі.
Так під час вивчення теми « Орфоепія. Звуки мови, їх вимова і позначення на письмі» пропоную учням таке завдання:
Чи завжди ми говоримо і пишемо однаково?
Для того, щоб ви зорієнтувалися і знайшли правильну
відповідь, проведемо лінгвістичне дослідження. (Біля дошки працюють двоє учнів:
один робить орфографічний запис, а інший
орфоепічний) смієшся, невістці, учиться,
у сорочці, тітці, шістсот, зважся.
Висновок-відповідь: не завжди ми говоримо і пишемо
однаково, бо існують явища уподібнення
та спрощення.
Щоб переконатися у правильності нашої думки, пропоную
послухати автора орфоепічного словника, відомого українського лексикографа Миколу
Івановича Погрібного. (аудіозапис про уподібнення звуків)
На різних етапах уроку використовую так звані
«неправильні» запитання й «неправильні» відповіді. Суть цього прийому полягає у
свідомому формулюванні помилкового твердження як істини. Учні не відразу
помічають і реагують на пастку, тоді я зупиняюся, змінюю інтонацію, звертаючи
їхню увагу. Постійне використання цього прийому забезпечує постійний аналіз
почутого, а також формує свідоме ставлення до отриманої інформації.
Найбільш популярними серед учнів є ігрові технології,
оскільки гра – це природна потреба дитини. У своїй роботі
використовую різні види ігор: від
лінгвістичних до комп’ютерних. Серед них ігри зі словами. Наприклад, учитель називає певне
слово, а учні мають дібрати до нього якомога більшу кількість асоціативно
пов’язаних слів. Оголошуючи дібрані слова, діти мають пояснити зв’язок між
ними. Час може обмежуватися 1 – 5 хвилинами. Такі види гри розвивають образне мислення
дітей, художнє бачення світу, творчі здібності, активне ставлення до вивчення
рідної мови, розширюють словниковий запас.
Також розвитку зв’язного мовлення учнів, збагаченню
словникового запасу сприяють творчі диктанти різних видів, які я теж використовую
при вивченні багатьох тем. Цей вид вправ поєднує в собі вироблення навичок
орфографії та пунктуації з розвитком мовлення, виконанням стилістичних завдань.
Така форма роботи вимагає від учнів більшої уваги, ініціативи, творчого
мислення, ніж під час текстуальних диктантів. Наприклад, пропоную учням
поширити речення. Для сильніших учнів ускладнюю це завдання – речення поширити так, щоб утворився текст, дібрати
заголовок.
Використання технічних засобів навчання (кінофільмів,
телепередач, звукозаписів тощо) з метою розвитку творчих здібностей учнів
збагачує методику викладання української мови, дає можливість розробляти нові
методичні прийоми навчально-виховної роботи, приваблює своєю новизною та
свіжістю, розширює взаємозв’язки між уроками з мови та інших дисциплін.
Переглядаючи фільми або телепередачі на уроках розвитку зв’язного мовлення,
учні одержують емоційну наснагу, що безпосередньо відбивається на якості
творчих робіт, бо стимулює мовний процес. Так
у 7 класі, готуючись до твору-опису зовнішності людини за картиною, не
маючи можливості відвідати виставковий
зал або картинну галерею, пропоную переглянути репродукції картин відомих
художників за допомогою мультимедійного пристрою. А у 8 класі, добираючи матеріал
для твору-опису місцевості за власним спостереженням, пропоную дітям
переглянути комп’ютерну презентацію про Кривий Ріг. Не менш важливим є
використання інформаційно-комунікативних технологій на уроках української
літератури особливо у старших класах. Щоб зацікавити учнів новим твором, пропоную
старшокласникам завчасно створити буктрейлер до книги. Особливо доречним буде
цей вид роботи на уроках позакласного читання та літератури рідного краю.
Виявити здібності, розвинути їх якомога повніше — таке
завдання повинен ставити перед собою кожний педагог. Надзвичайно важливо
навчити бачити прекрасне, тонко сприймати навколишній світ, правильно й образно
висловлювати думки. Робота ця копітка, об’ємна, тож розпочинати її слід якомога раніше і
проводити системно. Успішно розвиває творчі здібності учнів той словесник, який
сам є творчою індивідуальністю.
Над проблемною темою «Формування інноваційної особистості
учнів шляхом розвитку креативної компетентності
на уроках української мови і літератури» я працюю близько семи років. Це
дало мені змогу зрозуміти, яким великим є бажання дитини розвивати свої
здібності, якими безмежними можуть бути її можливості, я побачила, наскільки
талановиті мої учні. Серед них є переможці міського конкурсу «Краєзнавчий
форум-2009» - Гриченко Володимир та Аноцький Микита;
переможці Всеукраїнського історико-літературного конкурсу «Хрестителі Київської
Русі. Тисячоріччю заснування Софії Київської присвячується» 2011 року Алхімова
Олена і Михайлюта Ольга; призери міського конкурсу-захисту творчих робіт «Проба
пера-2012» та «Проба пера 2013», а також обласного етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту
науково-дослідницьких робіт МАН у секції
«Літературна творчість» у 2013 та 2014 роках - Перлатов Олексадр; переможці обласного літературного конкурсу творчої молоді «Молода муза - 2013» -
Перлатов Олександр та Шевцова Марина; призер ІІ етапу Всеукраїнської учнівської
олімпіади з української мови і літератури 2013 року Фелюст Вікторія; переможець
міського інтелектуального конкурсу–захисту науково-дослідницьких робіт «Юний філолог-2014»
- Демченко Данило.
Отже, метою своєї подальшої роботи бачу дослідження інтелектуальних та
творчих особистісних якостей гімназистів, вплив на розвиток кожної дитини з
урахуванням її інтересів, мотивів, системи цінностей; стимулювання креативних здібностей
кожної особистості. Спостереження показали, що організація живої взаємодії між
учителем і учнем можлива через різноманітні форми й методи , де новий матеріал
засвоюється завдяки діяльності самих учнів. Саме цьому й сприяють креативні
методи навчання, які допомагають розвинути хист, азарт кожного школяра,
врахувати його вдачу, здібності, схильність до тих наукових знань, які йому
найбільш цікаві. Креативні методи навчання спрямовують на активізацію творчої думки учнів;
використання засобів, які знижують критичність та самокритичність особистості
(пряме інструктування та/або створення сприятливих умов для виховання
співчуття, взаємопідтримки та схвалення), завдяки чому зростає її впевненість у
собі; розвивають творчі здібності учнів в умовах розкріпачення їх
інтелектуальних можливостей за рахунок послаблення психологічних бар'єрів; знижують
рівень самокритичності учнів і запобігають витісненню оригінальних ідей у
підсвідомість як небезпечних; створюють умови для появи нових ідей; сприяють появі
почуття психологічної захищеності. Отже,
процес пізнання стає радісним, цікавим, тобто ефективним.
Немає коментарів:
Дописати коментар