Педагогічне кредо

"Якщо хочеш бути красивим, працюй до самозабуття, працюй так, щоб ти відчував себе творцем, майстром, господарем в улюбленому ділі. Працюй так, щоб очі твої виражали одухотвореність великим людським щастям – щастям творчості".

В. Сухомлинський

неділю, 24 травня 2015 р.

Далекі-близькі подорожі
Кожен із нас, мабуть, мріє про подорожі,  нові враження,  яскраві спогади. Ми задивляємося десь далеко, за кордони нашої країни, прагнучи побачити Ейфелеву вежу чи Рим. Але часто розчаровуємося, бо це дорого й складно.
А якщо кинути погляд значно ближче? Хіба так добре ми знаємо нашу Україну, її цікаві історичні та культурні центри? Одним із таких є м. Полтава, куди я з колегами здійснила подорож 22-23 травня.
Це невелике, але чисте, зелене і таке затишне місто вразило всіх своєю архітектурою, історичною та культурною спадщиною, адже саме з Полтавою пов’язані Панас Мирний та І. Котляревський, В. Короленко й М. Гоголь, Раїса Кириченко і навіть Андрій Данилко. Тому напередодні Свята слов’янської писемності й мови символічним стали відвідини міста, яке дало українській культурі яскравих митців.
Побувавши в літературно-меморіальному музеї Панаса Мирного, ми відчули дух старовини, занурилися в атмосферу натхненної праці й творчого піднесення видатного українського письменника.
Не менш цікавою стала екскурсія до музею-садиби І. Котляревського. Справжній український колорит, народні традиції й звичаї - усе тут полонить душу небайдужого відвідувача. І ніби поринаєш услід за екскурсоводом у світ славетної «Енеїди», мандруючи з «парубком моторним» Енеєм, чекаєш на зустріч з поетичною дівчиною Наталкою з драми «Наталка Полтавка».
А потім був і музей В. Короленка, і музей полтавської битви, і церква у мальовничому селі Диканька, яку так любив Микола Гоголь.
Але найяскравіші враження залишилися після відвідування Музею гончарства у с. Опішне, де під відкритим небом створено справжню майстерню, у якій народжуються шедеври гончарного мистецтва. Музей поєднує в собі й традиційні вироби з глини: миски, горщики, куманці, глечики, - і витвори фантазії сучасних гончарів із усіх куточків України, які несуть у собі глибокий філософський зміст.
Справжньою несподіванкою для всіх став Музей весілля, у якому не тільки можна побачити традиційне хатнє начиння, рушники та знаряддя праці, але й узяти участь в обрядовому дійстві «Козацьке весілля», де молодий і молода, дружки й бояри, свашки й світилка запросять шановних гостей «на хліб, на сіль, на весілля».
Ось так гостинно зустрічала Полтава, щиро запрошуючи відвідати й наступного разу. Отож і починаєш розуміти, що краще мати синицю в руках, ніж журавля в небі. Поки хтось плекає утопічні мрії про закордонні подорожі, ми пізнаємо Батьківщину.