Бінарний урок-конференція з історії та української літератури 

« Відлуння Чорнобиля »

Не зі сторінок стародавніх літописів і не з легенд і переказів увірвалося в наше життя це лячне слово – Чорнобиль. Воно стало символом горя й страждань, покинутих домівок, непридатної для життя землі. Нікого не залишила байдужим ця трагедія. Тому щороку наприкінці квітня ми згадуємо ті страшні події 1986 року. Минула вже 29 річниця з дня чорнобильської трагедії, але мусимо пам’ятати тих, хто ціною власного життя врятував нашу країну, наш народ, а, можливо, й Усесвіт. 

Саме з цією метою, аби осмислити й усвідомити масштаби ядерної катастрофи та вшанувати справжній подвиг ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній станції, учні 11-А класу разом з учителями історії та української літератури Охредько Л.І. та Бущенко В.А. 28 квітня 2015 року провели урок-конференцію «Відлуння Чорнобиля». Об’єднавшись у чотири групи, як-от: «Історики», «Ліквідатори», «Літературознавці», «Мистецтвознавці»,- одинадцятикласники відтворили хронологію подій 26 квітня 1986 року, з’ясували причини аварії на ЧАЕС та її страшні наслідки. Група літературознавців, дослідивши творчість українських письменників, показала, що нікого не залишила байдужим ця трагедія. Вразила вона й митців: письменників, музикантів, художників, кінорежисерів. Серед тих, хто першим відгукнувся на народне горе, були поети-шістдесятники. Серед них Б. Олійник, І.Драч, Л. Костенко та інші. А група мистецтвознавців відшукала роботи сучасних українських та світових художників, які на своїх полотнах передали і біль, і страждання, спричинені немирним атомом. 

Підсумовуючи роботу, учні склали пам’ятку-застереження: «Уроки Чорнобиля: памятаймо, аби жити!»