Бінарний урок-конференція з історії та української літератури 

« Відлуння Чорнобиля »

Не зі сторінок стародавніх літописів і не з легенд і переказів увірвалося в наше життя це лячне слово – Чорнобиль. Воно стало символом горя й страждань, покинутих домівок, непридатної для життя землі. Нікого не залишила байдужим ця трагедія. Тому щороку наприкінці квітня ми згадуємо ті страшні події 1986 року. Минула вже 29 річниця з дня чорнобильської трагедії, але мусимо пам’ятати тих, хто ціною власного життя врятував нашу країну, наш народ, а, можливо, й Усесвіт. 

Саме з цією метою, аби осмислити й усвідомити масштаби ядерної катастрофи та вшанувати справжній подвиг ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній станції, учні 11-А класу разом з учителями історії та української літератури Охредько Л.І. та Бущенко В.А. 28 квітня 2015 року провели урок-конференцію «Відлуння Чорнобиля». Об’єднавшись у чотири групи, як-от: «Історики», «Ліквідатори», «Літературознавці», «Мистецтвознавці»,- одинадцятикласники відтворили хронологію подій 26 квітня 1986 року, з’ясували причини аварії на ЧАЕС та її страшні наслідки. Група літературознавців, дослідивши творчість українських письменників, показала, що нікого не залишила байдужим ця трагедія. Вразила вона й митців: письменників, музикантів, художників, кінорежисерів. Серед тих, хто першим відгукнувся на народне горе, були поети-шістдесятники. Серед них Б. Олійник, І.Драч, Л. Костенко та інші. А група мистецтвознавців відшукала роботи сучасних українських та світових художників, які на своїх полотнах передали і біль, і страждання, спричинені немирним атомом. 

Підсумовуючи роботу, учні склали пам’ятку-застереження: «Уроки Чорнобиля: памятаймо, аби жити!»

 

МОН відмовилося від рейтингового оцінювання шкіл

Міністерство освіти і науки припиняє рейтингове оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів. Відповідне рішення ухвалене з метою приведення у відповідність із законодавством власних нормативно-правових актів і економії державних коштів.

Зокрема, наказом освітнього відомства, що набирає чинності 17 квітня цього року, визнано такими, що втратили чинність, Положення про національну систему рейтингового оцінювання загальноосвітніх навчальних закладі та, відповідно, Критерії системи рейтингового оцінювання діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, що були затверджені міністерством у 2013 році.

У Міністерстві освіти і науки зазначають, що діяльність пов’язана із рейтинговим оцінюванням загальноосвітніх навчальних закладів має бути припинена найближчим часом.

"До 17 квітня 2015 року місцеві органи управління освітою та загальноосвітні навчальні заклади зобов’язані припинити діяльність пов’язану із рейтинговим оцінюванням діяльності загальноосвітніх навчальних закладів, бо застосування нормативно-правових актів, що втратили чинність, тягне за собою нікчемність будь-яких наслідків таких дій", - наголосили у Міністерстві освіти і науки, коментуючи відмову від рейтингового оцінювання шкіл.

Чого не потрібно робити під час проходження ЗНО

Учасник зовнішнього незалежного оцінювання може бути позбавлений права проходити зовнішнє незалежне оцінювання, або його робота може бути анульована, у випадку порушення процедури проходження зовнішнього незалежного оцінювання.

Спілкування з іншими учасниками. Абітурієнт може бути позбавлений права на продовження роботи над тестом, якщо в аудиторії де проводиться тестування він заважає іншим абітурієнтам працювати над тестом або спілкується з іншими абітурієнтами, або передає їм будь-які предмети чи матеріали.

Засоби зв’язку. Учасник ЗНО зобов’язаний покинути аудиторію якщо з’ясується, що він має при собі засоби зв’язку, пристрої зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації або друковані чи рукописні матеріали, що не передбачені процедурою тестування.

Речі, що не передбачені процедурою зовнішнього оцінювання (верхній одяг, парасольки, сумки, книжки, калькулятори, вимкнуті мобільні телефони, інші засоби зв'язку, пристрої зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації, а також окремі елементи, які можуть бути складовими відповідних технічних засобів чи пристроїв, друковані або рукописні матеріали, засоби, предмети, прилади) залишаються учасником ЗНО у спеціально відведеному місці, на яке зобов'язаний вказати інструктор в аудиторії тестування.

Зверніть увагу, що абітурієнт позбавляється права проходити тестування за наявності навіть вимкненого телефону. Також робота абітурієнта може бути анульована вже після проходження тестування, якщо з’ясується, що він мав при собі телефонний апарат під час виконання тесту.

Для виявлення в абітурієнтів засобів зв’язку та з метою здійснення контролю за дотриманням процедури проходження зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) в пунктах тестування можуть використовуватися технічні засоби (камери відеоспостереження, металодетектори тощо).

Виявляти наявність заборонених предметів матимуть право працівники Державної служби охорони, Українського та регіональних центрів оцінювання якості освіти, особи, уповноважені здійснювати державний контроль за проведенням зовнішнього оцінювання.

Запізнення. Допуск до пункту тестування розпочинається за 45 хвилин та припиняється за 10 хвилин до початку зовнішнього незалежного оцінювання. Будь-яке запізнення унеможливить проходження тесту, тому рекомендується заздалегідь відвідати пункт тестування та перевірити маршрути доїзду до нього. На пункт тестування бажано з’явитися за 45 хвилин до початку тесту.

Рішення про припинення роботи над тестом. Рішення про припинення роботи абітурієнта над тестом приймається колегіально уповноваженою особою, відповідальним за пункт тестування і старшим інструктором відповідної аудиторії (якщо порушення відбулося поза межами аудиторії – черговим). За матеріалами сайту 

Першого квітня учителі української мови і літератури Криворізької гімназії № 127 долучилися до своїх запорізьких колег і взяли участь у вебінарі, який проводив Дніпропетровський регіональний центр оцінювання якості освіти, зокрема кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара Мамчич Інна Петрівна. Це перша спроба ДРЦОЯО проводити навчання онлайн для тих учителів, які цього року візьмуть участь у перевірці робіт учасників ЗНО, зокрема завдань з розгорнутою відповіддю (власного висловлення). Варто зазначити, що такий формат спілкування виявився доволі цікавим і результативним, адже кожен учасник вебінару міг не тільки комфортно сприймати інформацію, а ще й, надіславши повідомлення в чаті, отримати відповіді на запитання, які виникали у ході роботи. Крім того, виникало враження, що методист працює індивідуально з кожним учасником вебінару, пропонуючи критеріально оцінити сертифікаційні роботи учнів, що пройшли пробне тестування.